Інформація для батьків | Які вони діти?
Які вони діти?

Типи дітей дошкільного віку


Пасивний


         Відносно пасивна дитина. Вона спокійна, мовчазна,нетовариська, боїться незнайомих, тримається переважно тільки біля найближчих членів сім’ї. Дідуся і бабусю такий стан речей може цілком улаштовувати. Дитина утримується від  планів на майбутнє, не просить, не вимагає іграшок або солодощів, не пропанує кудись піти, щось зробити, не ставить багато запитань – одним словом, зручна дитина, якщо від вас потрібно лише посидіти з нею декілька годину відсутність батьків. Але якщо ви стурбовані розвитком малюка, його майбутнім, то варто усвідомлювати, що така поведінка ненормальна для дитини дошкільного віку. Такій дитині необхідна психологічна, педагогічна а можливо і медична допомога. Їй необхідно допомогти стати активнішою, рухливішою, впевненішою, допитливішою. Якщо ваш онук або ваша онучка налужать до цього типу, необхідно встановити раціональний режим гри (тобто рухи і % заняття) і відпочинку. І те, й інше має відповідати енергетичним ресурсам дитини, яких у дитини недостатньо. З такими дітьми треба постійно розмовляти і ставити їм запитання. Наприклад, розглядаючи картинки в книжці, звертаємося до дитини; «Хто тобі подобається? Чому?», «Візьмімо іншу книжку. Яку ти хочеш?» Всі запитання змушують робити вибір, думати, діяти. У розмові з такою дитиною час від часу варто вживати фразу: «Виростеш – будеш сильним!» або «Це  ти обов’язково зможеш!»
 
Рекомендації виховання


         Сприяйте виявам ініціативи. Онук проводитиме з вами вихідні дні. Ще у суботу запитайте його: «Куди б ми могли піти з тобою у неділю?» Він відповідає: «Не знаю». Ви наполягаєте: «А ти подумай». Вчіть дитину робити вибір.
         Розглядаємо вітрину магазину або клумбу з квітами, запитуємо: «Що тобі подобається більше? Чому?»
         Накриваємо на стіл: «Вибери найгарніші тарілочки».
         Готуємося до прийому гостей: «Які страви готуватимемо, із яких ягід зваримо компот, кого куди посадимо?»
         Все це доручіть дитині, як би важко їй не було.
Після будь-якого прояву ініціативи похвала і схвалення найніжнішим тоном обов’язкові. Ви маєте показати дитині, як ви нею задоволені і як радієте разом із нею  виявам рішучості, сміливості, активності в її діях. Надалі вона прагнутиме робити все ще краще.
Пам’ятайте, що дитина першого типу, як правило фізично слабка. Вона  потребує не тільки підтримки, похвал, але й допомоги з вашого боку. Не перевантажуйте її. Після будь-якого напруження – фізичного або розумового – необхідно розслаблення, відпочинок, можливо навіть сон. Засинаючи, нехай вона потримається за вашу руку ізнову відчує вашу підтримку.
У грі давайте дитині маленьку, але самостійну і відповідальну роль . Ви можете використовувати «конструктор» або залізницю, при цьому самі плазуватимете по підлозі, будуватимете, складатимете, а вона немов би просто буде присутньою при цьому. Що ж, для початку і це не погано: аби був проявлений інтерес. Але роль потрібна, заради неї, власне і затівається гра. Припустимо, перш ніж тепловоз буде відправлений за вказаним маршрутом, хтось повинен дати сигнал, що дозволяє почати рух. Це можуть бути слова: «Увага! Приготуватися! Пуск!» - або, наприклад свисток. Сигнал повинен дати онук. Таким чином,дитина стає ніби відповідальною за початок всієї операції. Почуття поваги до себе в малюка зростає, що власне і потрібно було нам із самого початку.
Чим би не дратувала вас така дитина, яку б помилку чи провинність вона не вчинила, будьте особливо обережні з покараннями. Ви можете заразом знищити паростки її впевненості в собі, сміливості, почуття власної гідності, виплекані з такими труднощами.
 
 Товариський


         Характерною рисою дитини  цього типу є те, що центральне місце в її житті зайве спілкування. Дитина одна не може посидіти жодної хвилини. Їй потрібні спільні ігри з дітьми і дорослими, а краще з  тими й іншими разом, прогулянки, походи в гості.
         Найчастіше повторювані фрази в такої дитини починаються зі слів: «Я хочу…», «Я з вами…», «Візьміть мене…», «Давайте зробимо…», «Давайте підемо…».
         Дідусь і бабуся повинні приділити особливу  увагу  особистісному змісту такого спілкування. Постежте за онуком. Якщо він належить до того типу, який ми розглядаємо, то ви легко виявите, що  до гри, занять, будь – якої справи він ставиться  байдуже. Такі діти полюбляють возитися, кричати, пищати… Власне, для  них немає значення, чим займатися, аби бути «купі».
         Ці діти охоче слухають музику, дитячі радіо- і телепередачі, але самі що-небудь роботи лінуються. Навчити їх гри на музичному  інструменті майже неможливо, змусити вивчити вірш – настільки ж проблематичного.
         У підлітковому віці – це любителі всього новенького, «гостренького»,ефектного, яскравого. Саме серед дітей такого типу найчастіше зустрічаються ранні курці і токсикомани.
         Відмінна  риса дітей молодшого віку і підлітків другого типу полягає в тому, що вони не люблять читати.
 
Рекомендації з виховання


Допоможіть онуку знайти улюблене заняття, спробувавши різні види діяльності. Незважаючи на незібраність вашого онука, він може захопитися якоюсь справою серйозно. Але таку справу доведеться  шукати. Пропонуйте йому найрізноманітніші види діяльності й гри.
Не ображайтеся на онука, якщо взявшись до якоїсь справи, він починає відволікатися, шукати привід, щоб зайнятися чимось іншим, йому раптом здається нудним і нецікавим все те, що цікавило його хвилину тому.
Не дратуйтеся і не сердьтеся на нього. До малюка другого типу потрібний особливий підхід. Продовжуйте пошуки улюбленого заняття для нього. Ви маєте відкрити його таланти.
Залучайте онука до домашньої праці. Незалежно від захоплень дитини, заохочення до домашньої праці є обов’язковим елементом виховної програми. Дитина, яка за своїми психологічними властивостями націлена виключно на гру і розваги, повинна навчитися шанувати працю.
З такими дітьми потрібно вести бесіди про працю, читати про це, весь час намагатися викликати бажання брати приклад з людини праці, поважати працю батьків. Частування, розвагу або бажаний подарунок перетворюють у нагороду за працю.
Добровільна участь у праці, бажання дитини допомогти дорослому повинні всіляко заохочуватися дідусем і бабусею. Дитина має розуміти, що все досягається працею і що займатися улюбленою справою дуже цікаво.
Прилучіть дитину до читання. Звичайно діти другого типу полюбляють дивитися кінофільми, а особливо – мультфільми. Це треба використовувати. Дуже багато дитячих фільмів  - це екранізація художніх творів. Переглянувши,наприклад «Канікули в Простоквашино» запропонуйте дитині переказати зміст мультфільму. Це виявляється зовсім непростою справою. Дитині доведеться допомогти, ставлячи навідні запитання. Попросіть її назвати головних героїв мультфільму. Запитайте, як їх зовуть, хто вони, які в них улюблені заняття, чому вони опинились у селі тощо. Коли дитина закінчить  свою розповідь, запитайте її, який герой їй найбільше сподобався, і запропонуйте прочитати книжку Едуарда Успенського. Дитина одразу зацікавиться. Прочитайте кількість рядків із книжки і зупиніться на цікавому місці. Малюк має переконатися, що читання книжок – це дуже цікаве заняття.
Остання рекомендація: покаранням для дітей другого типу є ізоляція. Тому якщо малюк «розбушувався», якщо він завинив і ви вважаєте, що це без уваги залишити не можна, відправте його у куток, нехай постоїть там, заспокоїться, побуде один і подумає над своєю поведінкою. Позитивна реакція наступає швидко. Далі вже ви вибираєте характер команд і стиль керування своїм онуком. Важливо тільки від суворості не переходити миттєво до пестощів і поцілунків. Дайте йому зрозуміти і відчути, що він вас все-таки засмутив.


Чомучка


     Центральне місце в житті дитини даного типу займає пізнавальний інтерес. Це – «чомучки». Основне їх запитання: «Що це таке?» Основне прохання: «Прочитай, розкажи». Відмовляти не можна. Дитина дуже швидко розвивається, якщо у дорослих, які постійно з нею спілкуються, вистачає терпіння відповідати на різноманітніші запитання, що часом повторюються.
     Для дітей спілкування значиме, вони дуже полюбляють спілкуватися з дорослими. Але особливе місце в житті дитини такого типу займають дідусі і бабусі. Чим більше соціально значимі, чим інтелектуальніші останні, тим цікавіші вони для дитини. ЇЇ запитання не залишаються без відповіді. Вона задоволена.
     Ваш онук буде підкреслювати значення для нього особистої дружби, скажімо, із дідусем, і ревнуватиме діда до брата або сестри, до справи, котрою той займається, до дорослих друзів, які з’явилися у діда ще до народження онука.
Йому незрозуміло, що дідусь може на щось або на когось відволікатися, якщо існує ВІН, який так любить діда і дорожить дружбою з ним. Дитячі ревнощі – дуже егоїстичне почуття, але воно потребує до себе дбайливого ставлення. В іншому цього допускати не можна.
     Діти третього типу полюбляють заняття усіх видів, хоча успішність і наступна оцінка не викликають у них особливого інтересу; до будь – яких оцінок вони, у принципі, байдужі.
     У перспективі – це люди творчої праці. Але існує серйозна небезпека. Вона полягає в розвитку егоїзму, себелюбності і, як результат, черствості. Щоб не довелося потім вимовити добре відому фразу: «Ми стільки в нього вклали, а він…», починайте працювати над формуванням моральних якостей дитини із раннього дитинства.
     «Поділись із сестрою», «Навчи іншого», «Допоможи слабшому» - подібні установки повинні частіше йти від дідуся і бабусі.
     Виховуючи дитину третього типу, батьки нерідко  допускають грубу педагогічну помилку. Вони люблять «демонструвати» свою дитину і роблять це досить часто на вечірках у компаніях дорослих, у присутності колег, товаришів по службі, партнерів.
     Дитина дуже швидко «схоплює» ситуацію, підлаштовується під неї, хоче вилучити (і, як правило, вилучає) із ситуації неабияку вигоду. Все це разом негативно позначається на її подальшому розвитку.
 
Рекомендації з виховання
 
Запитання онука не повинні залишатися без відповідей. Шукайте відповідь удрукованих джерелах, якщо не можете відповісти одразу. Не соромтеся сказати: «Я не знаю», але ніколи не брешіть, не придумуйте неправильних відповідей. Усвідомте, що ви теж не все знаєте, але обіцяйте спробувати знайти відповідь у літературі, за допомогою спеціалістів тощо. Обіцянки треба виконувати неодмінно.
Порадьте батькам дитини даного типу подумати про другу дитину. Це дуже серйозна рекомендація в плані виховання дітей третього типу. Пообіцяйте допомогу зі своєї сторони, покладіться на науку, наведіть приклади з інших сімей, але домагайтеся результату.
У такої дитини  повинні бути брати і сестри, тільки таким шляхом можна зняти той егоцентризм, що формується у свідомості малюка за наявності шести дорослих (двох батьків, двох дідусів і двох бабусь), кожен із яких стурбований майбутнім дитини і має свою програму виховання. Це нестерпно!
Якщо ж ідея про другу дитину з якихось причин нереальна, зробіть  все необхідне,щоб у вашому домі частіше бували дорослі з дітьми приблизно того віку, що і ваш онук. Для нього украй важливо спілкування з ровесниками.
Акцент у вихованні має бути зроблений на моральному розвитку особистості. Міркування про честь, гідність, доброту, справедливість повинні бути присутні в усіх інших бесідах, які ви проводитимете зі своїм онуком. Особливу увагу варто звернути на правила етикету.
Основним покаранням, прийнятим стосовно дитини такого типу без шкоди для її нормального розвитку може бути тимчасове охолодження почуттів із боку дорослих – батьків, дідуся, бабусі. Ніколи не говоріть їй: «Йди від мене, я тебе не люблю» (це неправда). Але гнівно сказати: «Ти дуже засмутив мене сьогодні» або Мені було дуже соромно за тебе» - це цілком припустимо. Припустимо й інше: на якийсь час припинити спілкування з дитиною, навіть побутові розмови. Покажіть їй, що ви дійсно розсердилися.
Основна помилка дідусів та бабусь, що звикли гратися і «сюсюкати» із малюками, полягає в тому, що вони недооцінюють інтелект свого онука,його розум,кмітливість,спостережливість. З шести років можна говорити з дитиною на рівних. Вона вас розуміє в усіх нюансах. З якихось питань варто радитися з дитиною. Вона оцінить це дуже високо, і ваша дружба стане це міцнішою.
Якщо ви не праві, попросіть в онука вибачення. Він великодушно вибачить вас У нього не буде розвиватись злопам’ятність.
Частіше покладайте на дитину відповідальність. Створюйте ситуації, у яких вона повинна вас ніби проконтролювати.
Наприклад: «Перевір,будь ласка, чи  виключив(ла) я газ» (чи правильно лежить трубка на телефоні; чи вимкнена праска,телевізор, світло втій кімнаті, із якої ви тільки що вийшли; чи закипів чайник; чи щільно закритий кран, щоб не капала вода тощо).
Якщо у вас онук або онучка такого типу -  при правильному вихованні і дотриманні педагогічних рекомендацій вже в юнацькому віці вона буде серйозною і відповідальною людиною, здатною на великі справи.
 
Помилкова чомучка


         Дитина цього типу за зовнішніми проявами схожа на дитину третього типу, але особистісний функціональний зміст діяльності в дітей четвертого типу інший.
         Це  теж «чомучки», вони теж схильні до пізнавальної діяльності, але для них визначальним є ставлення дорослого (батька, матері, вихователя, вчителя, дідуся і бабусі). Для них важлива не стільки сама діяльність і її результат, скільки оцінка цього результату дорослим.
         Дитина третього психологічного типу робить щось, тому що упевнена. Що так потрібно; дитина четвертого типу робить це, тому що ви сказали, що так потрібно.
         Щоб включити в роботу й у свої плани дитину четвертого типу, достатньо просто дати їй завдання. Це слухняна дитина, і вона сама постійно хоче вам догодити. Для  того щоб те саме зробила дитина третього типу, її потрібно спочатку переконати.
         Щоб установити, до якого психологічного типу, третього чи четвертого, належить ваш онук, поставте йому таке запитання: «Що тобі більше подобається, яблуко чи груша?» Дитина третього типу зробить вибір, трохи поміркувавши або дуже швидко, не роздумуючи, а дитина четвертого типу відповість: «А тобі?» Якщо ви реально запропонуєте онуку яблуко і грушу, він протягне обидві руки.
         Таким чином,якщо мати на увазі розвиток особистості в цілому, то всі домашні вихователі – і батьки, і дідусі з бабусями – повинні бути стурбовані надмірною занепокоєністю дітей даного типу визнанням навколишніми. «А що скажуть люди?» - от що означатиме це в майбутньому.
         Людина ніби постійно демонструє себе, не живе, не діє, а весь час «озирається», як її оцінюють навколишні. Але ж людині в житті треба «бути», а не «здаватися».
 
Рекомендації з виховання


Поєднуйте похвалу з зауваженням. Припустимо, онук показує вам свій малюнок. Малюнок дійсно гарний і ви щирі у своїй похвалі, але творча діяльність завжди дозволяє щось підказати. Це буде суб’єктивне зауваження, і автором воно може бути проігнороване, але зробити його все-таки потрібно.
Намагайтеся викликати ініціативу.
Вчіть робити самостійний вибір.
 
 Рухливий


Центральне місце в системі життєдіяльності дітей цього типу займають рухливі ігри. Така дитина бігає, стрибає цілий день до повної знемоги, більше ні на що не залишається часу, ні сил. Складається враження, що їй подобається тільки гуляти.
         У силу підвищеної реактивності і збуджуваності цим дітям важко запам’ятовувати,у них є труднощі з увагою і дисципліною. Особливо важко даються їм перші місяці перебування у школі.
 
Рекомендації з виховання
 
Будь-яку прогулянку дитина повинна заслужити. Щодня ви маєте давати їй таку установку: спочатку зроби, потім підеш гуляти. Причому якість виконаного завдання варто перевірити з усією старанністю.

Дата публікації: 23:04 02.09.2017
Директор школи

Скрипка Любов Анатоліївна

Пошук
Анонс подій
Подій не заплановано
Інформація для випускників